Туж нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 292.... смотреть
Колыванский туж. Жарг. угол. Ирон. Доверчивый простак. СРВС 2, 89, 44, 183, 217; СРВС 3, 127; ТСУЖ, 83, 178. /em> Ср.: туз колыванский (ТУЗ).